Друзі, вам відомо, чому бібліотекарі завжди ставлять штамп на 17-й сторінці?
З першого класу ми звертали увагу не те, що у всіх шкільних підручниках, виданих нам до 1-го вересня доброзичливими бібліотекарями, штамп стояв на 17-й сторінці.
Чому саме на 17 сторінці нам не розповідали. А виявляється, ця традиція корінням своїми йде в минуле. Як тільки книги почали друкувати на папері, їх формат переплетення був стандартизований - 4 сторінки по 4 рази, тобто 16 сторінок. Це вважалося одним зшитим авторським листом, так званим одним зошитом. Таким чином, саме з 17-ї сторінки починався другий блок листів.
Якщо раптом перший блок з титульним листом, де були вказані автор, назва книги і штамп бібліотеки, розсипався, губився, пропадав, то ідентифікувати книгу можна було саме по штампу на 17-й сторінці. Як то кажуть, і від початку книги недалеко, і надійно, і безпечно.
Між іншим, стандартні штампи державних бібліотек знаходяться на титулці, на 17-й і на 33-й сторінках. Бібліотеки меншого масштабу зазвичай обходяться лише першими двома. Також на 17-й сторінці за традицією ставлять інвентарний номер книги.
Зараз кнігопечатніки роблять зошити не тільки по 16, але й по 32 сторінки (4 перегиби друкованого аркуша) та ставити ім'я автора на 33, 65, 97 і так далі. Але звичай ставити штамп на 17-ій все одно залишився.
Дізнатися про нерозгадані таємниці, які зберігають сторовинні книги та про дослідницьку роботу з їх вивчення можна прочитати на сайті Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.Гончара в матеріалі "Відбитки часу, або про що розповіли штампи" (сайт Музея книги).
Єжова Т.М.,завідувач бібліотеки
